(стіною тощо)

1) оточувати; обносити (стіною тощо)

2) містити (в собі); торкатися (проблеми тощо)

3) обертатися (навколо чогось); їздити (ходити) навколо

4) перехитрити, обдурити

5) мисл. робити облаву

* * *

1) оточувати; обносити ( стіною); обводити ( ровом); оточувати ( увагою); обступати (нaпp., про небезпеку); огортати

2) містити ( в собі), стосуватися

3) aмep. виконати ( завдання), здійснити

4) icт. обертатися ( навколо чого-небудь); ходити навкруги ( чого-небудь)

5) icт. обійти, перехитрити

6) миcл. робити облаву

1. оточувати; обносити (стіною тощо)

2. містити (в собі); торкатися (проблеми тощо)

- the report encompasses a number of problems в доповіді порушується ряд питань

1) трамбува́ти; напиха́ти

2) гірн. забива́ти шпур гли́ною тощо

3) зал. підбива́ти

ком. вартість; цінність; ціна; оцінна вартість; значення

вартість товару, послуги, активу (asset¹) тощо, виражена у грошах; ♦ вартість встановлюється відповідно до мінової вартості одного продукту чи активу щодо іншого

═════════■═════════

acquisition value купівельна вартість; actual value справжня вартість • дійсна вартість; added value додана вартість; adjusted present value (APV) скоригована поточна вартість; advertising value рекламна вартість; aggregate value сукупна вартість; allowed value дозволене значення; annual value річна вартість; anticipated value сподівана вартість; appraised value оцінена вартість; approximate value приблизна вартість; arbitrary value умовна вартість; assessed value оціночна вартість; asset value номінальна вартість активів; associative value асоціативна вартість; auction value аукціонна вартість; average value середня вартість • середнє значення; balance sheet value балансова вартість; base values базові показники; base market value базова ринкова вартість; billed value вартість рахунка-фактури; biological value біологічна цінність; book value балансова вартість • облікова вартість • чисті (нетто) активи фірми; break-even value значення показника, за якого наявний нульовий прибуток; break-up value роздільна вартість; buyer-recognized value визнана покупцем цінність; calculated value розрахункове значення; capital value вартість капіталу • вартість реального основного капіталу; capitalized value капіталізована вартість; cargo value вартість вантажу; carrying value балансова вартість • облікова вартість; cash value грошова вартість; cash equivalent value рівнозначна грошова вартість • еквівалентна грошова вартість; cash surrender value викупна вартість; closing values ціни на момент закриття; collateral value вартість забезпечення; commercial value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; commitment value вартість зобов'язання; commodity value вартість товару; comparison value порівняльна вартість; competitive value конкурентна цінність; computed value підрахована вартість; conditionally optimal value умовно-оптимальне значення; constant-dollar value суми у незмінних цінах; consumer value цінність для споживачів; consumption value споживана цінність; contract value вартість товарів, куплених за контрактом • вартість товарів, проданих за контрактом • вартість контракту • вартість, зазначена в контракті; conversion value конверсійна вартість; cost value величина витрат • собівартість • початкова вартість; critical value критичне значення; currency values валютні цінності; current value(s) поточна вартість • поточні показники; current exit value поточна ліквідаційна вартість; current market value поточна ринкова вартість; customs value митна вартість; declared value заявлена вартість; denominational value номінальна вартість; depreciable value вартість, яка підлягає амортизації; depreciated value залишкова вартість • балансова вартість із відрахуванням зношення; deprival value втрачена вартість; design value розрахункове значення; discounted value дисконтована вартість; desired value бажане значення; disposal value ліквідаційна вартість; earning-capacity value приведена вартість основного капіталу, яка дорівнює сумі очікуваної виручки; economic value економічно вигідне значення; effective value ефективне значення; end value кінцева вартість; entry value вхідна вартість; equivalent value рівнозначна вартість • еквівалентна вартість; estimated value обчислена вартість; exact value точна вартість; exchange value мінова вартість; exit value; expected value сподівана вартість • математичне сподівання; expected monetary value сподівана грошова вартість; export value експортна вартість; face value; fair value обґрунтована вартість • вартість в поточних цінах; fair market value поточна ринкова вартість; final value кінцева вартість; finite value кінцеве значення; food value харчова цінність • поживність; full value повна вартість • правдива вартість • справжня вартість; functional value функціональна вартість; future value; global value загальна вартість; going-concern value вартість діючого підприємства; gold value вартість золота; gross value валова вартість; gross book value первісна вартість активу • валова вартість активу; high unit value висока вартість товарної одиниці; historical value вартість в цінах набуття • первісна вартість; home value вартість у країні походження; hypothecary value вартість застави; import value вартість імпорту; imputed value умовно нарахована вартість; increasing value зростаюча вартість; individual value індивідуальна вартість; initial value первісна вартість • початкова вартість • вихідні дані; insurance value вартість страхування; insured value застрахована вартість • страхова оцінка; intangible value вартість нематеріальних активів • нематеріальна цінність; international value міжнародна вартість; intrinsic value внутрішня вартість • дійсна вартість; inventory value вартість товарно-матеріальних запасів • інвентарна вартість; investment value дійсна вартість цінного папера; invoice value фактурна вартість; invoiced value фактурна вартість; invoice sales value продажна ціна згідно з накладною; land value вартість землі; license value вартість ліцензії; limit value граничне значення; liquidation value ліквідаційна вартість; loan value вартість позики • розмір кредиту; lower value нижня ціна; manpower value вартість робочої сили; marginal value гранична вартість; market value ринкова вартість; material value матеріальна цінність; maturity value вартість у момент настання терміну; mean value середнє значення; measured value виміряне значення; media value цінність засобів реклами; merchandising value цінність засобів стимулювання сфери торгівлі; monetary value грошова вартість; money value грошова оцінка; mortgage value вартість заставної; net value чиста вартість; net asset value чиста вартість активу; net book value чиста балансова вартість; net depreciated value чиста залишкова вартість; net present value; net realizable value (NRV) чиста вартість реалізації; net selling value чиста продажна вартість; nominal value; numerical value числове значення; nutritional value поживна цінність; order value вартість замовлення; original value первісна вартість; original cost value первісна вартість; output value вартість випуску продукції; overall value загальна вартість; par value; parity value паритетний курс; peak value максимальне значення; permissible value допустиме значення; potential value потенційна цінність; present value; present realizable value вартість поточної реалізації; price adjusted value вартість у скоригованих цінах; rateable value оподатковувана вартість; real value реальне значення; realizable value досяжне значення; realization value реалізована вартість; recovery value ліквідаційна вартість; redemption value викупна вартість • викупна ціна; relative value відносна вартість; relative surplus value відносна додаткова вартість; replacement value відновна вартість; residual value залишкова вартість; sale value продажна вартість • розпродажна ціна; sales value загальна вартість продажу • загальна вартість перепроданих товарів; salvage value ліквідаційна вартість; self-expanding value самозростаюча вартість; selling value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; service value вартість, яка амортизується; shipped value вартість відвантаженого товару • вартість відвантаження; standing value постійна вартість; stated value заявлена вартість; stock value вартість запасів; subjective value суб'єктивна вартість; surplus value додаткова вартість; surrender value викупна вартість; taxable value сума, яка підлягає оподаткуванню; time value норма часу • строкова вартість опціону; total value загальна вартість; trade value продажна ціна; trade-in value вартість виробу при зустрічному продажу; trading value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; transferred value перенесена вартість; true value повна вартість • реальна вартість • справжня вартість; undepreciated value первісна вартість; unit value вартість одиниці продукту • середня ціна товарної одиниці; upper value верхня ціна; use value споживча вартість; written-down value чиста балансова вартість • вартість активу з відрахуванням амортизації; written-off value залишкова вартість основного капіталу • залишкова вартість; zero value нульове значення; zero salvage value нульова ліквідаційна вартість

═════════□═════════

above the value вище від вартості; at value за ціну дня; export value of imported merchandise вартість товарів за експортними цінами у країні відправлення; of value цінний • дорогоцінний: of equal value рівноцінний; of full value повноцінний; of little value малоцінний; of no value нецінний; value of no practical без практичної цінності; to assess the value оцінювати/оцінити вартість; to compute the value оцінювати/ оцінити вартість • калькулювати вартість; to create value створювати/створити вартість; to declare the value заявляти/заявити вартість; to decline in value знижуватися в ціні; to decrease in value втрачати цінність; to determine the value оцінювати/оцінити вартість • визначати/визначити вартість; to determine value визначати/ визначити категорію вартості; to establish the value встановлювати/встановити значення; to exceed the value перебільшувати/перебільшити значення; to exceed in value перевищувати/перевищити вартість; to fall in value впасти в ціні; to fluctuate in value змінюватися у вартості • коливатися у вартості; to increase in value збільшуватися у вартості; to lose in value впасти в ціні; to maintain its value зберігати/зберегти вартість; to offset the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to preserve value зберігати/зберегти вартість; to put value on something оцінювати/оцінити вартість чого-небудь; to reduce the value зменшувати/зменшити вартість; to reduce in value зменшуватися у вартості; to refund the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to rise in value збільшуватися у вартості; to state the value заявляти/заявити вартість; value added додана вартість • приріст вартості • вартість обробки; value added component елемент доданої вартості; value added in manufacture вартість, додана у виробництві; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; value-added tax fund фонд податку на додану вартість; value-added tax on importation податок на додану вартість для імпортних товарів; value adjustment коригування вартості; value adjustment account рахунок коригування вартості; value adjustment entry проведення скоригованої вартості; value allowance податкова знижка; value analysis вартісно-функціональний аналіз; value assessment оцінка розміру податку • оцінка вартості; value at point of entry вартість на час ввозу; value at selling price вартість за продажною ціною; value date дата зарахування грошей • термін векселя; value day дата, з якої депозит починає приносити відсотки • дата зарахування грошей на банківський рахунок • дата відкриття строкового депозиту; value for money справжня вартість грошей; value for money audit аудит економічності, ефективності й результативності; value gain збільшення вартості; value generation утворення вартості; value increase збільшення вартості; value in exchange мінова вартість; value in use споживна вартість; value of a building вартість будинку • вартість споруди; value of domestic sales обсяг внутрішнього товарообороту; value of exemption сума відрахування; value of imports вартість імпорту; value of material вартість матеріалу; value of ship and feight вартість судна і вантажу; value of tax deduction сума податкового відрахування; value on balance sheet date вартість на дату подання балансового звіту

value:: value in exchange

* * *

1. n

1) стіна

2) іст. міська стіна

3) дамба (насип) для захисту від повені

4) бар'єр, перешкода

5) оплот, захист

6) стінка

7) с.г. обріз борозни; шпалера

8) звич. pl військ. вал; укріплення

2. v

1) обгороджувати стіною (тж wall about, wall around, wall round, wall up); огороджувати (високим парканом)

2) розділяти стіною

3) будувати перегородки (бар'єри); розділяти як стіною (про недовір'я тощо)

4) іст. обносити валом (фортечною стіною)

5) розм. варити сіль, займатися солеварінням

6) амер. закочувати (очі)

1) по́дорож; пої́здка; турне́; екску́рсія

2) тур; об'ї́зд

3) обхі́д ва́рти

4) оберта́ння; о́біг; цикл

5) ко́ло ( обов'язків)

6) змі́на ( на фабриці тощо)

1) зді́йснювати по́дорож (театра́льне турне́ тощо) (through, about, of); подорожува́ти, мандрува́ти

2) роби́ти об'ї́зд (обхі́д)

3) театр. пока́зувати (виста́ву) на гастро́лях

бухг., фін. відхилення; розходження; дисперсія

розбіжність, яка стосується різниці між фактичним результатом і нормативним чи передбачуваним результатом або результатом, визначеним кошторисом (budget); ♦ відхилення підраховується для різних фінансових, виробничих та ін. категорій, щоб з'ясувати розбіжність у продуктивності (efficiency²), витратах (cost), обсязі виробництва, цінах (price), прибутках (profit), фонді заробітної плати (payroll¹) тощо

═════════■═════════

activity variance відхилення за обсягом виробництва; budget variance бюджетне відхилення • відхилення від бюджету; capacity variance відхилення виробничої потужності від норми; chance variances випадкові відхилення; contribution margin variance відхилення граничного прибутку; cost variance відхилення від нормативних витрат; cost-centre variance відхилення від нормативних витрат; denominator variance відхилення за обсягом виробництва; direct labour variance відхилення за прямими витратами на робочу силу; direct labour efficiency variance відхилення за кількістю робочої сили; direct labour yield variance відхилення за якістю й кількістю робочої сили • відхилення за якістю або кількістю робочої сили; direct materials price variance відхилення за ціною матеріалів; direct materials usage variance відхилення за використанням матеріалів; direct materials yield variance відхилення за якістю й кількістю матеріалів • відхилення за якістю або кількістю матеріалів; efficiency variance відхилення продуктивності; expenditure variance відхилення за фактичними витратами; expense variance розходження між фактичними і кошторисними витратами; favourable variance сприятливе відхилення; fixed overhead variance відхилення за постійними накладними витратами; fixed overhead budget variance відхилення між постійними та фактичними накладними витратами; fixed overhead volume variance відхилення за обсягом виробництва; fixed production overhead volume variance відхилення за обсягом виробництва; gross variance валове відхилення господарської діяльності від нормативної; idle capacity variance відхилення невикористаної виробничої потужності; labour variance відхилення від нормативних витрат робочої сили; manufacturing variance відхилення від нормативів у процесі виробництва; market share variance відхилення за часткою ринку; market size variance відхилення за розміром ринку; materials variance відхилення за матеріалами; payroll variance відхилення за сумою нарахованої заробітної плати; price variance; production volume variance відхилення за обсягом виробництва; production yield variance відхилення собівартості продукції • відхилення від запланованої продуктивності; profit variance відхилення прибутку; project cost variance відхилення вартості проекту; quantity variance відхилення за кількістю; random variances випадкові відхилення; sales contribution variance відхилення граничного збуту; sales margin variance відхилення граничного збуту; sales margin price variance відхилення граничного збуту за ціною продукції; sales margin quantity variance відхилення граничного збуту за кількістю продукції; sales margin volume variance відхилення граничного збуту за обсягом продукції; sales price variance відхилення за ціною продукції; sales quantity variance відхилення за обсягом збуту; sales turnover variance відхилення за товарооборотом; sales volume variance відхилення за обсягом збуту; selling price variance відхилення продажної ціни; standard cost variance відхилення від нормативних витрат; unfavourable variance несприятливе відхилення; usage variance відхилення за використанням; utilization variance відхилення за використанням виробничої потужності; volume variance; wage variance відхилення фактичної заробітної плати від нормативної сітки

═════════□═════════

variance account рахунок відхилень витрат від нормативного рівня; variance analysis дисперсійний аналіз

1. n

1) організатор; упорядник, улаштовувач; ініціатор

2) спонсор; автор проекту резолюції (ООН тощо); держава, що запропонувала проект резолюції

3) особа, що фінансує певний захід (організацію тощо)

4) фірма, що замовляє радіопрограму (телепередачу) з рекламною метою

5) поручитель

6) опікун; заступник

7) хрещений батько; хрещена мати

2. v амер.

1) фінансувати певний захід (організацію, радіопередачу, телепрограму тощо); субсидувати

2) підтримувати; влаштовувати, організовувати

3) пропонувати, вносити (проект резолюції); висувати (кандидатуру тощо)

4) ручитися (за когось)

* * *

1) поручитель

2) спонсор; фірма, яка замовляє радіо- або телепрограму в рекламних цілях, рекламодавець

3) організатор; ініціатор

4) спонсор, автор проекту резолюції ( ООН); держава, яка запропонувала проект резолюції

5) хрещений батько; хрещена мати

1) ручатися

2) фінансувати, субсидіювати який-небудь захід, організацію, радіо- або телепередачу

3) підтримувати, влаштовувати, організовувати

4) пропонувати, вносити ( проект резолюції); висувати (проект, кандидатуру)

1) би́ти струми́ною, вирува́ти; ри́нути, лину́ти

2) ки́датися в обли́ччя ( про кров), червоні́ти ( часто flush up)

3) затопля́ти; напо́внювати вщерть

4) спо́внювати ( почуттям); збу́джувати

1) прили́в кро́ві; рум'я́нець ( на обличчі)

2) при́ступ ( гарячки)

3) прили́в ( почуттів), збу́дження, захо́плення ( успіхом тощо)

4) швидки́й ро́зквіт весни́, розпуска́ння ли́стя тощо

5) ро́зквіт (молодості, сил тощо)

6) рапто́вий доста́ток ( чогось)

1) повново́дний ( про річку)

2) бага́тий ( на гроші тощо)

3) ще́дрий; марнотра́тний ( with)

4) тех. що перебува́є на одному́ рі́вні ( з чимсь - with)

1) поло́хати, ляка́ти ( дичину)

2) зліта́ти, пу́рхати

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).

I n

- clean break повний розрив відносин

- diplomatic break relations розрив дипломатичних відносин

- full diplomatic break повний розрив дипломатичних відносин

- break of diplomatic relations розрив дипломатичних відносин

- to announce a break оголосити про розрив відносин

- to stand for a break with smbd. виступити за розрив відносин з ким-небудь

II v (broke, broken)

1. розривати, порвати

2. (тж down) зламати опір, волю та ін.

- to break a deadlock знайти вихід із глухого кута

- to break diplomatic relations with a country розірвати дипломатичні відносини з якоюсь країною

- to break opposition зламати опозицію

- to break apart from smth. відколотись від чого-небудь

- to break down

a) провалюватись, зазнавати невдачі (про плани тощо)

b) перериватись (про переговори тощо)

- to break off раптово припиняти/ обривати/ порвати

- to break off diplomatic relations розірвати дипломатичні відносини

- to break off negotiations раптово припинити/ перервати переговори

- to break up розходитись (про збори, нараду тощо), прийти до завершення

- to break up an alliance розірвати союз

- all their plans broke down всі їхні плани провалились

- the negotiations broke down переговори потерпіли поразку

- talks broke down in a deadlock переговори перервались, зайшовши у глухий кут

- the meeting broke up with cheers збори завершились вигуками схвалення

- to break up the slate зняти свою кандидатуру на виборах (США)

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.

Сартр, Жан-Поль (1905, Париж - 1980) - франц. філософ, письменник, засновник атеїстичного екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне", "Екзистенціальні теорії емоцій" С. акцентує увагу на здатності свідомості відриватися від реальності, конституювати нереальне. "Очищаючи" свідомість від психологічних нашарувань та вмісту, що зумовлений сприйняттям реального, С. будує концепцію "чистої" свідомості, що є прозорою для самої себе. С. розрізняє види буття: "буття-в-собі", або предметне буття, та "буття-для-себе", або буття людської свідомості. "Буття-в-собі" характеризується абсолютною нерухомістю, пасивністю, непроникністю для свідомості тощо. Зустріч свідомості з байдужим буттям викликає почуття "нудоти". Предметне буття позбавлене будь-яких "людських" визначень, тому в ньому відсутній рух, становлення, активність тощо. Його єдине, але самодостатнє визначення таке: "Буття є те, що воно є". На відміну від "буття-в-собі", "буття-для-себе" відзначається абсолютною рухомістю, плинністю, активністю та порожнечею. Свідомість не має нічого субстанційного, вона існує лише в міру того, як з'являється. Свідомість - це "Ніщо" (негація, заперечення, запитання). У зовнішньому світі речей "Ніщо" виступає як "недостатність", "рідкісність" або як "щілина" чи "отвір". С. обґрунтовує "онтологізм", об'єктивність і самодостатність виявленої ним сфери "Ніщо", яка стає визначальною характеристикою людського буття. Хоча в основі людських актів знаходиться порожня інтенційність, дорефлективне cogito, інтенційні акти заповнюються речовинними, матеріальними компонентами, і, зрештою, зв'язок із дорефлективними актами свідомості втрачається. Свідомість сприймається як така, що сповнена образами, символами, "речами" світу, відповідно уявлення про внутрішній світ людини теж побудовано таким чином, ніби він змонтований із "речей", речоподібних "сутностей". Таке уявлення людини про себе та про мотиви вчинків С. називає "самообманом", який дозволяє людині уникати тривоги, що виникає тоді, коли їй раптом відкривається "істина", що вона сама є єдиною основою цінностей і значень світу, що центр світу проходить через неї. Саме через відчуття цієї "істини" відбувається становлення автентичного існування, справжнього буття, яке водночас несе в собі справжню гуманістичну спрямованість. Здатність людини привносити у світ "Ніщо" С. назвав "свободою", котра відповідно набуває того ж таки "онтологічного" статусу С. вобода тлумачиться С. як свобода вибору, але це вибір, що пов'язаний зі зміною орієнтації, поверненням до "справжнього" буття, автентичного, яке містить у собі первісну свободу, визначальну відповідальність за сенсотворчість, осмислення і означення світу. Тому свобода вибору не прив'язана до реальних речей Б. ільш того, завдяки реальним речам відбувається спроба уникнути "справжнього" буття, або автентичної свободі поведінки. З цим пов'язана концепція гуманізму С., де останній ототожнюється не з позитивними людськими якостями, а з автентичним ("справжнім") людським буттям, що містить у собі інтенційну свободу, сенсовибір, проективність, вихід за межі тощо. Гуманізм у такому означенні не містить набору "доброчесних", "доброчинних" якостей, а має певну спрямованість, проект, орієнтацію, зумовлені первісною, дорефлективною інтенціональністю людського буття. Пізніше С. прагнув врахувати вплив на людину як сімейних обставин, дитячих вражень (який вивчає екзистенціальний психоаналіз), так і суспільно-історичної практики (на чому акцентує увагу філософія марксизму).

[br]

Осн. тв.: "Нудота" (1938); "Мухи" (1946); "Екзистенціалізм є гуманізм" (1946); "Критика діалектичного розуму" (1960); "Ситуації" (1947 - 1975).

1. n

1) земля громади; вигін громади

2) (міська) громада

3) право на громадське користування (землею тощо); право на спільне користування (чимсь)

4) необгороджена необроблена земля

2. adj

1) загальний, спільний

2) громадський, общинний; публічний

3) поширений, загальновідомий; загальноприйнятий

4) звичайний; простий, елементарний

5) мат. простий

6) грубий, вульгарний, банальний

7) грам. загальний

* * *

1) общинна земля; общинний вигін

2) icт. ( міська) громада

3) право на громадське користування ( землею); право на спільне користування ( чим-небудь)

4) неогороджена, невикористана земля

5)

1) загальний; спільний (нaпp., про інтереси); спільний, який має спільне походження або джерело

2) суспільний, громадський, общинний, публічний

3) широко розповсюджений, поширений; загальновідомий, загальноприйнятий; звичайний, звичаєвий, простий

4) мaт. простий

5) грубий, вульгарний; простонародний; простий, грубо зроблений; простуватий

6) гpaм. загальний

7) мaт. спільний

8) common woman повія

бірж. цінний папір; портфель цінних паперів; рі цінні папери фінансовий документ, який підтверджує право власності підприємства, організації тощо і є об'єктом купівлі-продажу та джерелом доходу; ♦ до цінних паперів можна віднести акції (share²), облігації (bond), казначейські векселі (treasury bill) тощо

═════════■═════════

accrued interest securitiesies цінні папери з накопичуваними відсотковими платежами (не виплачуваними до строку погашення); active securitiesies цінні папери, які активно обертаються на ринку; agio securitiesies дисконтні цінні папери; asset-backed securitiesies цінні папери, які забезпечені активами; bearer securitiesies цінні папери на пред'явника; bellwether securitiesies цінні папери, які визначають рух біржової кон'юнктури • показові цінні папери; blue-chip securitiesies першокласні цінні папери; callable securitiesies цінні папери з правом дострокової оплати; collateral securitiesies цінні папери, які служать забезпеченням • майнове забезпечення; convertible securitiesies оборотні цінні папери • цінні папери, які можуть бути обміняні на акції; corporate debt securitiesies облігації, випущені корпораціями; corporation securitiesies цінні папери, випущені приватними корпораціями; dated securitiesies цінні папери з фіксованим терміном сплати; debt securitiesies боргові цінні папери; deposited securitiesies депоновані цінні папери; digested securitiesies цінні папери, придбані з метою одержання регулярного доходу; discount securitiesies дисконтні цінні папери; dividend-bearing securitiesies цінні папери, які приносять дивіденд; drawn securitiesies цінні папери, які вийшли в тираж; equity securitiesies пайові цінні папери; first-class securitiesies першокласні цінні папери; fixed-income securitiesies цінні папери з фіксованим доходом; fixed-interest securitiesies цінні папери з фіксованим відсотком; fixed redemption value securitiesies цінні папери з фіксованою викупною вартістю; fixed-yields securitiesies цінні папери з фіксованим доходом; foreign securitiesies закордонні цінні папери; foreign currency securitiesies цінні папери, номіновані в закордонній валюті; gilt-edged securitiesies першокласні цінні папери; government securitiesies державні цінні папери; high-grade securitiesies першокласні цінні папери; high-yielding securitiesies цінні папери з високим доходом; interest-bearing securitiesies відсоткові цінні папери; international securitiesies міжнародні цінні папери; investment securitiesies інвестиційні цінні папери; investment grade securitiesies інвестиційні цінні папери високої якості; investment trust securitiesies цінні папери інвестиційної компанії; irredeemable securitiesies цінні папери без фіксованої дати оплати; legal securitiesies цінні папери, які за законом можуть бути власністю довірчих установ; listed securitiesies цінні папери, зареєстровані на біржі • цінні папери, які котируються на фондовій біржі; marketable securitiesies цінні папери, які легко реалізуються; mortgage-backed securitiesies цінні папери, забезпечені заставною; negotiable securitiesies цінні папери, які передаються • цінні папери, які вільно обертаються; non-interest bearing securitiesies безвідсоткові цінні папери; nonmarketable securitiesies неринкові цінні папери; nonmarketable government securitiesies неринкові державні цінні папери; nontaxable securitiesies неоподатковувані цінні папери; off-board securitiesies цінні папери, не зареєстровані на біржі; over-the-counter securitiesies цінні папери в позабіржовому обороті • цінні папери, які обертаються поза офіційною фондовою біржою; pegged securitiesies цінні папери, курс яких штучно підтримується на постійному рівні; pledged securitiesies заставлені цінні папери; public securitiesies державні цінні папери; quoted securitiesies цінні папери, які котируються на фондовій біржі • цінні папери, які котируються; redeemable securitiesies цінні папери, які підлягають оплаті у визначений термін; registered securitiesies зареєстровані цінні папери; restricted securitiesies цінні папери без права перепродажу • блоковані цінні папери; risk-free securitiesies цінні папери, вільні від ризику; speculative securitiesies спекулятивні цінні папери; state securitiesies державні цінні папери • цінні папери, випущені штатом; stock exchange securitiesies ринкові цінні папери; tax-exempt securitiesies неоподатковувані цінні папери; treasury securitiesies цінні папери скарбниці (державні облігації); undated securitiesies цінні папери без фіксованої дати оплати; underpriced securitiesies цінні папери із заниженою ціною; undigested securitiesies нерозпродані цінні папери нового випуску; unlisted securitiesies цінні папери, які не допускаються на біржу • цінні папери, які знаходяться у позабіржовому обороті; unquoted securitiesies цінні папери, які не допускаються на біржу • цінні папери, які знаходяться у позабіржовому обороті; variable dividend securitiesies акції з непостійним розміром дивіденду; variable price securitiesies цінні папери з мінливим курсом; variable yield securitiesies цінні папери з доходом, який коливається; wildcat securitiesies дуже ризиковані цінні папери • підроблені цінні папери • знецінені цінні папери

═════════□═════════

securitiesies acount рахунок цінних паперів; securitiesies Act закон про цінні папери; securitiesies administration управління операціями з цінними паперами; securitiesies analyst спеціаліст з цінних паперів • фахівець з аналізу ринку цінних паперів; securitiesies and Exchange Commission (SEC) Комісія з цінних паперів і бірж; securitiesies and Exchange Law закон про цінні папери і біржі; securitiesies and Investment Board (SIB) Управління з питань цінних паперів і інвестицій; securitiesies arbitrage арбітражні операції з цінними паперами; securitiesies broker біржовий брокер; securitiesies brokerage брокерські операції з цінними паперами; securitiesies clearing кліринг цінних паперів; securitiesies dealer торговець цінними паперами • посередник на ринку цінних паперів • дилер на ринку цінних паперів; securitiesies department відділ цінних паперів; securitiesies Exchange Act закон про торгівлю цінними паперами; securitiesies fee комісійний збір за операції з цінними паперами; securitiesies firm фірма, яка проводить операції з цінними паперами; securitiesies gains прибутки, які одержуються від цінних паперів; securitiesies holding портфель цінних паперів; securitiesies industry торгівля цінними паперами; securitiesies Industry Association Асоціація торгівлі цінними паперами; securitiesies Industry Automation Corporation Корпорація для автоматизації торгівлі цінними паперами; securitiesies investment trust інвестиційний фонд, який вкладає свої кошти в цінні папери; securitiesies Investor Protection Act закон про захист інвесторів у цінні папери; securitiesies Investor Protection Corporation Корпорація захисту інвесторів у цінні папери; securitiesies issue at par випуск цінних паперів за номіналом; securitiesies law законодавство, що стосується цінних паперів; securitiesies loan позичка цінними паперами; securitiesies losses збитки від цінних паперів; securitiesies market ринок цінних паперів; securitiesies market line напрям ринку цінних паперів; securitiesies numbering system система нумерування і реєстрації цінних паперів; securitiesies portfolio портфель цінних паперів; securitiesies purchase statement виписка про купівлю цінних паперів; securitiesies sales statement виписка про продаж цінних паперів; securitiesies trading операції з цінними паперами • торгівля цінними паперами; securitiesies transaction операція з цінними паперами; to borrow on securitiesies брати/взяти позику під заставу цінних паперів; to buy securitiesies купувати/купити цінні папери; to deal in securitiesies займатися/зайнятися цінними паперами • торгувати цінними паперами; to delist a securities припиняти/припинити котирування цінного папера; to issue securitiesies випускати/випустити цінні папери; to pledge securitiesies віддавати/віддати цінні папери в заставу • заставляти/заставити цінні папери; to sell securitiesies продавати/продати цінні папери; to suspend a securities припиняти/ припинити котирування цінного папера тимчасово; to trade in securitiesies торгувати цінними паперами

securities ‡ securities (391)

* * *

бірж. цінний папір; портфель цінних паперів; рі цінні папери фінансовий документ, який підтверджує право власності підприємства, організації тощо і є об'єктом купівлі-продажу та джерелом доходу; ♦ до цінних паперів можна віднести акції (share²), облігації (bond), казначейські векселі (treasury bill) тощо

═════════■═════════

accrued interest securityies цінні папери з накопичуваними відсотковими платежами (не виплачуваними до строку погашення); active securityies цінні папери, які активно обертаються на ринку; agio securityies дисконтні цінні папери; asset-backed securityies цінні папери, які забезпечені активами; bearer securityies цінні папери на пред'явника; bellwether securityies цінні папери, які визначають рух біржової кон'юнктури • показові цінні папери; blue-chip securityies першокласні цінні папери; callable securityies цінні папери з правом дострокової оплати; collateral securityies цінні папери, які служать забезпеченням • майнове забезпечення; convertible securityies оборотні цінні папери • цінні папери, які можуть бути обміняні на акції; corporate debt securityies облігації, випущені корпораціями; corporation securityies цінні папери, випущені приватними корпораціями; dated securityies цінні папери з фіксованим терміном сплати; debt securityies боргові цінні папери; deposited securityies депоновані цінні папери; digested securityies цінні папери, придбані з метою одержання регулярного доходу; discount securityies дисконтні цінні папери; dividend-bearing securityies цінні папери, які приносять дивіденд; drawn securityies цінні папери, які вийшли в тираж; equity securityies пайові цінні папери; first-class securityies першокласні цінні папери; fixed-income securityies цінні папери з фіксованим доходом; fixed-interest securityies цінні папери з фіксованим відсотком; fixed redemption value securityies цінні папери з фіксованою викупною вартістю; fixed-yields securityies цінні папери з фіксованим доходом; foreign securityies закордонні цінні папери; foreign currency securityies цінні папери, номіновані в закордонній валюті; gilt-edged securityies першокласні цінні папери; government securityies державні цінні папери; high-grade securityies першокласні цінні папери; high-yielding securityies цінні папери з високим доходом; interest-bearing securityies відсоткові цінні папери; international securityies міжнародні цінні папери; investment securityies інвестиційні цінні папери; investment grade securityies інвестиційні цінні папери високої якості; investment trust securityies цінні папери інвестиційної компанії; irredeemable securityies цінні папери без фіксованої дати оплати; legal securityies цінні папери, які за законом можуть бути власністю довірчих установ; listed securityies цінні папери, зареєстровані на біржі • цінні папери, які котируються на фондовій біржі; marketable securityies цінні папери, які легко реалізуються; mortgage-backed securityies цінні папери, забезпечені заставною; negotiable securityies цінні папери, які передаються • цінні папери, які вільно обертаються; non-interest bearing securityies безвідсоткові цінні папери; nonmarketable securityies неринкові цінні папери; nonmarketable government securityies неринкові державні цінні папери; nontaxable securityies неоподатковувані цінні папери; off-board securityies цінні папери, не зареєстровані на біржі; over-the-counter securityies цінні папери в позабіржовому обороті • цінні папери, які обертаються поза офіційною фондовою біржою; pegged securityies цінні папери, курс яких штучно підтримується на постійному рівні; pledged securityies заставлені цінні папери; public securityies державні цінні папери; quoted securityies цінні папери, які котируються на фондовій біржі • цінні папери, які котируються; redeemable securityies цінні папери, які підлягають оплаті у визначений термін; registered securityies зареєстровані цінні папери; restricted securityies цінні папери без права перепродажу • блоковані цінні папери; risk-free securityies цінні папери, вільні від ризику; speculative securityies спекулятивні цінні папери; state securityies державні цінні папери • цінні папери, випущені штатом; stock exchange securityies ринкові цінні папери; tax-exempt securityies неоподатковувані цінні папери; treasury securityies цінні папери скарбниці (державні облігації); undated securityies цінні папери без фіксованої дати оплати; underpriced securityies цінні папери із заниженою ціною; undigested securityies нерозпродані цінні папери нового випуску; unlisted securityies цінні папери, які не допускаються на біржу • цінні папери, які знаходяться у позабіржовому обороті; unquoted securityies цінні папери, які не допускаються на біржу • цінні папери, які знаходяться у позабіржовому обороті; variable dividend securityies акції з непостійним розміром дивіденду; variable price securityies цінні папери з мінливим курсом; variable yield securityies цінні папери з доходом, який коливається; wildcat securityies дуже ризиковані цінні папери • підроблені цінні папери • знецінені цінні папери

═════════□═════════

securityies acount рахунок цінних паперів; securityies Act закон про цінні папери; securityies administration управління операціями з цінними паперами; securityies analyst спеціаліст з цінних паперів • фахівець з аналізу ринку цінних паперів; securityies and Exchange Commission (SEC) Комісія з цінних паперів і бірж; securityies and Exchange Law закон про цінні папери і біржі; securityies and Investment Board (SIB) Управління з питань цінних паперів і інвестицій; securityies arbitrage арбітражні операції з цінними паперами; securityies broker біржовий брокер; securityies brokerage брокерські операції з цінними паперами; securityies clearing кліринг цінних паперів; securityies dealer торговець цінними паперами • посередник на ринку цінних паперів • дилер на ринку цінних паперів; securityies department відділ цінних паперів; securityies Exchange Act закон про торгівлю цінними паперами; securityies fee комісійний збір за операції з цінними паперами; securityies firm фірма, яка проводить операції з цінними паперами; securityies gains прибутки, які одержуються від цінних паперів; securityies holding портфель цінних паперів; securityies industry торгівля цінними паперами; securityies Industry Association Асоціація торгівлі цінними паперами; securityies Industry Automation Corporation Корпорація для автоматизації торгівлі цінними паперами; securityies investment trust інвестиційний фонд, який вкладає свої кошти в цінні папери; securityies Investor Protection Act закон про захист інвесторів у цінні папери; securityies Investor Protection Corporation Корпорація захисту інвесторів у цінні папери; securityies issue at par випуск цінних паперів за номіналом; securityies law законодавство, що стосується цінних паперів; securityies loan позичка цінними паперами; securityies losses збитки від цінних паперів; securityies market ринок цінних паперів; securityies market line напрям ринку цінних паперів; securityies numbering system система нумерування і реєстрації цінних паперів; securityies portfolio портфель цінних паперів; securityies purchase statement виписка про купівлю цінних паперів; securityies sales statement виписка про продаж цінних паперів; securityies trading операції з цінними паперами • торгівля цінними паперами; securityies transaction операція з цінними паперами; to borrow on securityies брати/взяти позику під заставу цінних паперів; to buy securityies купувати/купити цінні папери; to deal in securityies займатися/зайнятися цінними паперами • торгувати цінними паперами; to delist a security припиняти/припинити котирування цінного папера; to issue securityies випускати/випустити цінні папери; to pledge securityies віддавати/віддати цінні папери в заставу • заставляти/заставити цінні папери; to sell securityies продавати/продати цінні папери; to suspend a security припиняти/ припинити котирування цінного папера тимчасово; to trade in securityies торгувати цінними паперами

securities ‡ securities (391)

* * *

покупка

v (past і p.p. bought)

1) купувати, придбавати

2) підкуповувати, давати хабара

3) розм. повірити чомусь; погодитися з чимсь

4) розм. домогтися, досягти, добитися

5) заст. спокутувати (гріхи)

6) розм. найняти

* * *

1) купувати, купити; здобувати ( ціною жертв); cл. найняти

2) підкуповувати, давати хабар (тж. buy over)

3) cл. повірити чому-небудь; прийняти що-небудь за чисту монету; погодитися з чим-небудь або на що-небудь

4) cл. домогтися, досягти

5) заст. спокутувати ( чиї-небудь гріхи)

1. n

1) правило; норма; принцип

2) звичка, звичай

3) критерій, стандарт

4) правління, панування

5) статут (товариства тощо)

6) юр. постанова; наказ, розпорядження

7) лінійка; масштаб

8) правило

9) друк. шпона

10) (the rules) територія поруч з в'язницею, на якій дозволялося жити деяким в'язням (особл. боржникам)

2. v

1) керувати, правити, управляти; панувати, володарювати

2) контролювати; стримувати

3) юр. вирішувати; постановляти; визначати порядок судочинства

4) лініювати, графити

5) стояти на рівні (про ціни тощо)

* * *

1) правило; норма; принцип

2) звичка, звичай

3) критерій, стандарт

4) правління, панування

5) pl устав (товариства, ордена)

6) icт. ( the rules) територія по сусідству з в'язницею, на якій дозволялося жити деяким ув'язненим (особл. боржникам)

7) юp. постанова по конкретній справі; приписання; наказ

8) лінійка; масштаб; правило

9) пoлiгp. лінійка; шпона

1) управляти, правити; панувати; царювати; бути на троні

2) керувати

3) контролювати, управляти; стримувати свої почуття

4) юp. вирішити ( справу); постановляти; встановлювати порядок судочинства

5) лініювати, графити

6) кoм. стояти на рівні (про ціни, ставки)

1. n

1) крутіння; скручування; сукання

2) вигин, згин; поворот

3) вузол; петля

4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нитка; джгут

5) грубий сорт тютюну

6) кручений хліб

7) хвіст завитком (у свині тощо)

8) поворот убік; відхилення

9) місце повороту

10) перекручення, викривлення

11) вивих

12) особливість (характеру тощо)

13) обман

14) розм. змішаний напій

15) розм. добрий апетит

16) вульг. жінка

17) кручений м'яч (теніс)

18) твіст (танець)

19) тех. хід (витка)

2. v

1) крутити; сукати; скручувати, сплітати

2) сплітатися, переплітатися, скручуватися

3) витися, звиватися, згинатися

4) викручувати (руки); стискати; давити; ламати

5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям

6) завдавати болю

7) викручувати (білизну)

8) кривити (обличчя)

9) перекручувати; спотворювати

10) обертати, крутити, повертати

11) обертатися, крутитися, повертатися

12) обвивати, обмотувати

13) вплітати

14) обдурювати

15) розм. їсти з апетитом, уминати

* * *

1) кручення; сукання; скручування

2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизна

3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напій

4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзаг

5) особливість

6) прийом; трюк, фокус

7) спотворення ( сенсу)

8) вивих

9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість

10) твіст ( танець)

11) вовчий апетит

12) змішаний напій

13) вульгарна жінка, "спідниця"

14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча

15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається

••

1) крутити, скручувати, викручувати

2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинати

3) спотворювати, кривити ( обличчя)

4) повертати

5) обертати, вертіти

6) обвивати; обмотувати

7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти

8) витися; згинатися; звиватися

9) танцювати твіст

10) обдурювати

11) їсти з апетитом

12) зв'язувати, сполучати

1) у просторовому значенні вказує на

а) близькість ко́ло, бі́ля, при; вздовж

б) проходження повз предмет або певне місце повз, ми́мо, че́рез

2) у часовому значенні вказує на наближення до певного строку, моменту тощо до, на

3) вказує на автора або діючу особу; передається орудним або родовим відмінком

4) вказує на засіб пересування; передається орудним відмінком че́рез, з допомо́гою; по

5) вказує на міри ваги, довжини тощо на, в, у; передається також орудним відмінком

6) вказує на причину, джерело че́рез, від, з, за допомо́гою, шляхо́м

7) вказує на відповідність, погодженість згі́дно, відпові́дно, за, з

8) вказує на співвідношення між порівнюваними величинами на

9) вказує на характер дії по, за, відпові́дно

••

1) поблизу́, по́руч

2) ми́мо, повз

••